Апракос 96

Седми~ца В&-z по пzть­де­сz~т­ни­це

Пятница


Рим., 90 зач., V.17-VI.2

(За? §.) Брaтіе, ѓще є3ди1нагw прегрэшeніемъ смeрть цaрствова є3ди1нэмъ, мн0жае пaче и3збhтокъ блгdти и3 дaръ прaвды пріeмлюще, въ жи1зни воцарsтсz є3ди1нэмъ їҳсъ хrт0мъ. Тёмже u5бо, ћкоже є3ди1нагw прегрэшeніемъ во вс‰ человёки вни1де њсуждeніе, тaкожде и3 є3ди1нагw њправдaніемъ во вс‰ человёки вни1де њправдaніе жи1зни. Ћкоже бо њслушaніемъ є3ди1нагw человёка грёшни бhша мн0зи, си1це и3 послушaніемъ є3ди1нагw првdни бyдутъ мн0зи. Зак0нъ же привни1де, да ўмн0житсz прегрэшeніе. И#дёже бо ўмн0жисz грёхъ, преизбhточествова блгdть: да ћкоже цaрствова грёхъ во смeрть, тaкожде и3 блгdть воцRи1тсz прaвдою въ жи1знь вёчную, їҳсъ хrт0мъ гDемъ нaшимъ. Что2 u5бо речeмъ; пребyдемъ ли во грэсЁ, да блгdть преумн0житсz; Да не бyдетъ. И%же бо ўмр0хомъ грэхY, кaкw пaки њживeмъ њ нeмъ*;

* кaкw є3щE жи1ти бyдемъ въ нeмъ


Мф., 31 зач., IX.14-17

(За? lа.) Во врeмz џно, приступи1ша ко їҳсу ўченицы2 їwaннwвы, глаг0люще: почто2 мы2 и3 фарісeє пости1мсz мн0гw, ўчн7цh же твои2 не постsтсz; И# речE и5мъ їҳсъ: є3дA м0гутъ сhнове брaчніи плaкати, є3ли1ко врeмz съ ни1ми є4сть жени1хъ; Пріи1дутъ же днjе, є3гдA tи1метсz t ни1хъ жени1хъ, и3 тогдA постsтсz. Никт0же бо приставлsетъ приставлeніz плaта небёлена ри1зэ вeтсэ: в0зметъ бо кончи1ну свою2 t ри1зы*, и3 г0рша дирA бyдетъ. НижE вливaютъ вінA н0ва въ мёхи вє1тхи: ѓще ли же ни2, то2 просадsтсz мёси, и3 віно2 проліeтсz, и3 мёси поги1бнутъ: но вливaютъ віно2 н0во въ мёхи нHвы, и3 nбоE соблюдeтсz.

* tт0ргнетъ бо приставлeніе є3гw2 t ри1зы (нёчто)

На суббw1ту.