Апракос 116
Седми~ца д&-z по пzтьдесz~тнице
Рим., 107 зач., XI.25-36
(За? Rз.) Брaтіе, не хощY вaсъ не вёдэти тaйны сеS, да не бyдете њ себЁ мyдри, ћкw њслэплeніе t чaсти їҳлеви бhсть, д0ндеже и3сполнeніе kзhкwвъ вни1детъ, и3 тaкw вeсь їҳль спасeтсz, ћкоже є4сть пи1сано: пріи1детъ t сіHна и3збавлszй, и3 tврати1тъ нечeстіе t їaкwва: и3 сeй и5мъ t менє2 завётъ, є3гдA tимY грэхи2 и4хъ. По бlговэствовaнію ќбw, врази2 вaсъ рaди: по и3збрaнію же, возлю1блени nтє1цъ рaди. Нераск†zнна бо даров†ніz и3 звaніе б9іе. Ћкоже бо и3 вы2 и3ногдA проти1вистесz бGови, нн7э же поми1ловани бhсте си1хъ противлeніемъ* тaкожде и3 сjи нн7э проти1вишасz вaшей ми1лости**, да и3 тjи поми1ловани бyдутъ. Затвори1 бо бGъ всёхъ въ противлeніе, да всёхъ поми1луетъ. Q, глубинA богaтства и3 премyдрости и3 рaзума б9іz! ћкw неиспhтани сyдове є3гw2, и3 неизслёдовани путіE є3гw2. Кто2 бо2 разумЁ ќмъ гDень, и3ли2 кто2 совётникъ є3мY бhсть; И#ли2 кто2 прeжде дадE є3мY, и3 воздaстсz є3мY; Ћкw и3з8 тогw2 и3 тёмъ и3 въ нeмъ всsчєскаz. ТомY слaва во вёки. Ґми1нь.
* си1хъ рaди противлeніz
** вaшегw рaди поми1лованіz
Мф., 44 зач., XII.1-8
(За? м7д.) Во врeмz џно, и4де їҳсъ въ суббw6ты сквозЁ сBzніz: ўчн7цh же є3гw2 взалкaша и3 начaша востерзaти клaсы и3 ћсти. Фарісeє же ви1дэвше рёша є3мY: сE, ўчн7цы2 твои2 творsтъ, є3гHже не дост0итъ твори1ти въ суббHту. Џнъ же речE и5мъ: нёсте ли чли2, что2 сотвори2 дв7дъ, є3гдA взалкA сaмъ и3 сyщіи съ ни1мъ; кaкw вни1де въ хрaмъ б9ій и3 хлёбы предложeніz снэдE, и4хже не дост0йно бЁ є3мY ћсти, ни сyщымъ съ ни1мъ, т0кмw їерeємъ є3ди6нымъ; и3ли2 нёсте чли2 въ зак0нэ, ћкw въ суббw6ты свzщeнницы въ цeркви суббw6ты сквернsтъ и3 непови1нни сyть; гlю же вaмъ, ћкw цeркве б0лэ є4сть здЁ: ѓще ли бhсте вёдали, что2 є4сть: ми1лости хощY, ґ не жeртвы, николи1же ќбw бhсте њсуждaли непови1нныхъ: госп0дь бо є4сть и3 суббHты сн7ъ чlвёческій.