Апракос 135
Седми~ца ѕ&-z по пzтьдесz~тнице
1 Кор., 129 зач., III.18-23
(За? рк7f.) Братіе, никт0же себE да прельщaетъ: ѓще кто2 мни1тсz мyдръ бhти въ вaсъ въ вёцэ сeмъ, бyй да бывaетъ, ћкw да премyдръ бyдетъ. Премyдрость бо мjра сегw2 бyйство ў бGа є4сть, пи1сано бо є4сть: запинazй прем{дрымъ въ ковaрствэ и4хъ. И# пaки: гDь вёсть помышлє1ніz человёчєска*, ћкw сyть сyєтна. Тёмже никт0же да хвaлитсz въ человёцэхъ, вс‰ бо в†ша сyть: ѓще пavелъ, и3ли2 ґполлHсъ, и3ли2 ки1фа, и3ли2 мjръ, и3ли2 жив0тъ, и3ли2 смeрть, и3ли2 насто‰щаz, и3ли2 б{дущаz, вс‰ в†ша сyть: вh же хrтHвы, хrт0съ же б9ій.
* мyдрыхъ
Мф., 54 зач., XIII.36-43
(За? н7д.) Во врeмz џно, пришeдшу їҳсу въ д0мъ, приступи1ша къ немY ўчн7цы2 є3гw2, глаг0люще: скажи2 нaмъ при1тчу плeвєлъ сeлныхъ. Џнъ же tвэщaвъ речE и5мъ: сёzвый д0брое сёмz є4сть сн7ъ чlвёческій: ґ село2 є4сть мjръ: д0брое же сёмz, сjи сyть сн7ове цrтвіz, ґ плeвеліе сyть сhнове непріsзненніи: ґ врaгъ всёzвый и5хъ є4сть діaволъ: ґ жaтва кончи1на вёка є4сть: ґ жaтєли ѓгGли сyть. Ћкоже u5бо собирaютъ плeвелы и3 nгнeмъ сожигaютъ, тaкw бyдетъ въ скончaніе вёка сегw2: п0слетъ сн7ъ чlвёческій ѓгGлы сво‰, и3 соберyтъ t цrтвіz є3гw2 вс‰ соблaзны и3 творsщихъ беззак0ніе и3 ввeргутъ и5хъ въ пeщь џгненну: тY бyдетъ плaчь и3 скрeжетъ зубHмъ: тогдA првdницы просвэтsтсz ћкw с0лнце въ цrтвіи nц7A и4хъ. И#мёzй ќшы слhшати да слhшитъ.