Апракос 162
Седми~ца f&-z по пzтьдесz~тнице
1 Кор., 150 зач., XI.31-XII.6
(За? Rн.) Брaтіе, ѓще бhхомъ сaми себE разсуждaли, не бhхомъ њсуждeни бhли. Суди1ми же, t гDа наказyемсz, да не съ мjромъ њсyдимсz. Тёмже, брaтіе мо‰, сходsщесz ћсти, дрyгъ дрyга жди1те. Ѓще ли кто2 ѓлчетъ, въ домY да ћстъ, да не въ грёхъ сх0дитесz. Њ пр0чихъ же, є3гдA пріидY, ўстр0ю. Њ дух0вныхъ же, брaтіе, не хощY вaсъ не вёдэти. Вёсте, ћкw є3гдA невёрни бёсте, ко јдwлwмъ безгл†снымъ ћкw вед0ми вед0стесz. Тёмже сказyю вaмъ, ћкw никт0же, д¦омъ б9іимъ глаг0лzй, речeтъ ґнafема їҳса, и3 никт0же м0жетъ рещи2 гDа їҳса, т0чію д¦омъ с™hмъ. Раздэлє1ніz же даровaній сyть, ґ т0йжде д¦ъ: и3 раздэлє1ніz служeній сyть, ґ т0йжде гDь: и3 раздэлє1ніz дёйствъ сyть, ґ т0йжде є4сть бGъ, дёйствуzй вс‰ во всёхъ.
Мф., 74 зач., XVIII.1-11
(За? o7д.) Во врeмz џно, приступи1ша ўчн7цы2 ко їҳсу, глаг0люще: кто2 ќбw б0лій є4сть въ цrтвіи нбcнэмъ; И# призвaвъ їҳсъ nтрочA, постaви є5 посредЁ и4хъ и3 речE: ґми1нь гlю вaмъ, ѓще не њбратитeсz и3 бyдете ћкw дёти, не вни1дете въ цrтво нбcное: и4же u5бо смири1тсz ћкw nтрочA сіE, т0й є4сть б0лій во цrтвіи нбcнэмъ: и3 и4же ѓще пріи1метъ nтрочA таково2 во и4мz моE, менE пріeмлетъ: ґ и4же ѓще соблазни1тъ є3ди1наго мaлыхъ си1хъ вёрующихъ въ мS, ќне є4сть є3мY, да њбёситсz жeрновъ nсeлскій на вhи є3гw2, и3 пот0нетъ въ пучи1нэ морстёй. Г0ре мjру t собл†знъ: нyжда бо є4сть пріити2 соблaзнwмъ: nбaче г0ре человёку томY, и4мже соблaзнъ прих0дитъ. Ѓще ли рукA твоS и3ли2 ногA твоS соблажнsетъ тS, tсэцы2 ю5 и3 вeрзи t себє2: добрёйше ти2 є4сть вни1ти въ жив0тъ хр0му и3ли2 бёдну*, нeже двЁ рyцэ и3 двЁ н0зэ и3мyщу ввeржену бhти во џгнь вёчный: и3 ѓще џко твоE соблажнsетъ тS, и3зми2 є5 и3 вeрзи t себє2: добрёйше ти2 є4сть со є3ди1нэмъ џкомъ въ жив0тъ вни1ти, нeже двЁ w4цэ и3мyщу ввeржену бhти въ геeнну џгненную. Блюди1те, да не прeзрите є3ди1нагw (t) мaлыхъ си1хъ: гlю бо вaмъ, ћкw ѓгGли и4хъ на нб7сёхъ вhну ви1дzтъ лицE nц7A моегw2 нбcнагw. Пріи1де бо сн7ъ чlвёческій (взыскaти и3) спcти2 поги1бшаго.
* без8 руки2